Патології суглобових сполук відносяться до найчастіших серед усіх порушень з боку опорно-рухового апарату. Хвороби запального та незапального характеру значно погіршують якість життя людини та у багатьох випадках стають причиною інвалідності. Однією з найпоширеніших хвороб вважається артроз колінного суглоба. Симптоми патології проявляються частіше гостро та потребують кваліфікованої допомоги.
Причини хвороби
У медицині захворювання ще називають остеоартроз, гонартроз, деформуючий остеоартроз (ДОА). Артроз - узагальнена назва всіх дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобових та міжхребцевих сполук. Порушення в ділянці колінного суглоба називають гонартрозом.
Він характеризується поразкою хряща колінному суглобі.
Патологія полягає в дегенеративно-дистрофічних змінах кісткової та хрящової тканини, що характеризуються поступовим витонченням хряща в суглобовому з'єднанні та паралельним утворенням кісткових наростів.
Це стає реакцією організму на тертя та підвищений тиск. Найбільш ймовірними причинами появи симптомів гонартрозу колінного суглоба вважаються такі:
- Травматичні ушкодження легкої та тяжкої форми з порушенням рухливості суглобової сполуки на тривалий період. Розрив зв'язок або сильне забиття нерідко провокують розвиток запального процесу, який в результаті провокує появу симптомів гонартрозу.
- Оперативне втручання на колінному суглобі з метою усунення будь-якого дефекту чи стороннього тіла.
- Тривалі та надмірні фізичні навантаження на постійній основі. Це може бути пов'язане із професійними заняттями спортом чи спеціальністю. Постійна напруга в області з'єднання призводить до поступового стоншення хряща, що негативно відбивається на всьому опорно-руховому апараті.
- Гострий бурсит із розвитком у суглобовій порожнині гнійного запалення. Як правило, такої патології важко позбутися консервативним способом, тому лікарі вдаються до малого оперативного втручання, яке згубно відбивається на хрящовій тканині.
- Артрит різної форми та ступеня тяжкості. Запальний процес яскраво виражений, протікає з різким підвищенням температури і призводить до розвитку артрозу через певний проміжок часу.
- Подагра також нерідко призводить до патології хряща з тяжкими клінічними проявами та деформацією суглобової сполуки.
- Ослаблений імунітет, що провокує поступовий дозвіл кісткової та хрящової тканини через неможливість організму впоратися з патологією.
- Шкідливі звички — зловживання алкогольними напоями, куріння — часто стають сприятливим чинником появи ознак патології.
- Аутоімунні захворювання тяжкої форми.
- Часті вірусні та застудні патології, які провокують запальний процес та розвиток дегенеративно-дистрофічних змін.
- Зайва вага та важка форма ожиріння також спричиняють порушення, оскільки кожен зайвий кілограм у 10 разів збільшує навантаження на суглобові сполуки, що неодмінно відбивається на хрящовій тканині.
Всі ці причини найчастіше провокують вторинний тип порушення. Є і первинний, який відрізняється тим, що хвороба стає наслідком природного процесу старіння організму. Кісткова та хрящова тканина зношується, що збільшує тертя та навантаження. Результатом стає гонартроз.
Різновиди патології
Є кілька видів патологічного стану, кожен із яких має особливості. Залежно від того, як уражається суглобова сполука, виділяють такі різновиди порушення:
- Правосторонній характеризується появою змін хрящової тканини з правого боку. Як правило, стає початковою стадією хвороби.
- Ознаки лівостороннього гонартрозу колінного суглоба характером клінічної картини не відрізняється від правостороннього. Але зазначено, що такий вид частіше розвивається у пацієнтів із надмірною масою тіла.
- Двосторонній відноситься до важких форм, вражає весь хрящ та відрізняється сильними болями.
Зазначено, що останній вид частіше спостерігається у пацієнтів похилого віку з первинним ураженням тканин. Залежно від перебігу патологічного процесу виділяють гострий та хронічний тип. Перший характеризується швидким прогресуванням та розвитком ускладнень, другий протікає повільно, може протягом кількох років не турбувати хворого.
клінічна картина
Ознаки гонартрозу колінного суглоба та його симптоми багато в чому залежить від ступеня ураження сполуки. В даний час виділяють кілька стадій патологічного процесу, кожна з яких має свої клінічні прояви:
- Початкова стадія характеризується відсутністю яскраво виражених симптомів та неможливістю візуально розпізнати патологію. Пацієнт втомлюється більше звичайного, але списує це на перевтому чи підвищення навантаження. Він стає млявим, сонливим та працездатність різко знижується. У деяких хворих є легка скутість у хворому суглобі при русі, особливо в ранковий час. Однак вони часто не звертають на це уваги і не звертаються до фахівця. Якщо на цій стадії зробити рентген сполуки, можна помітити звуження суглобової щілини, що й провокує порушення.
- На наступній стадії неприємні відчуття та скутість не зникають, а тільки збільшуються. При незначному та короткому навантаженні у пацієнта з'являються сильні болі в коліні, які зникають тільки після тривалого відпочинку. У деяких випадках суглоб набрякає і набряклість ця проходить вночі, але знову з'являється вдень. Оскільки тиск на хрящову тканину збільшується через її виснаження, хворий під час рухів нерідко чує характерний хрускіт. Порушується і згинальна функція, оскільки пацієнт не в змозі повністю зігнути кінцівку. На цій стадії пацієнти зазвичай звертаються до фахівця.
- Третя стадія найбільш важка і відрізняється вираженим больовим синдромом, який супроводжує пацієнта як при навантаженні, а й у спокої. У важких випадках біль не залишає людину навіть у нічний час, що значно погіршує її стан. Набряклість на цій стадії спостерігається постійно. У суглобовій сумці різко знижується кількість синовіальної рідини, що підвищує навантаження та збільшує тертя у суглобі.
- Початкова стадія характеризується відсутністю яскраво виражених симптомів та неможливістю візуально розпізнати патологію. Пацієнт втомлюється більше звичайного, але списує це на перевтому чи підвищення навантаження. Він стає млявим, сонливим та працездатність різко знижується. У деяких хворих є легка скутість у хворому суглобі при русі, особливо в ранковий час. Однак вони часто не звертають на це уваги і не звертаються до фахівця. Якщо на цій стадії зробити рентген сполуки, можна помітити звуження суглобової щілини, що й провокує порушення.
- На наступній стадії неприємні відчуття та скутість не зникають, а тільки збільшуються. При незначному та короткому навантаженні у пацієнта з'являються сильні болі в коліні, які зникають тільки після тривалого відпочинку. У деяких випадках суглоб набрякає і набряклість ця проходить вночі, але знову з'являється вдень. Оскільки тиск на хрящову тканину збільшується через її виснаження, хворий під час рухів нерідко чує характерний хрускіт. Порушується і згинальна функція, оскільки пацієнт не в змозі повністю зігнути кінцівку. На цій стадії пацієнти зазвичай звертаються до фахівця.
- Третя стадія найбільш важка і відрізняється вираженим больовим синдромом, який супроводжує пацієнта як при навантаженні, а й у спокої. У важких випадках біль не залишає людину навіть у нічний час, що значно погіршує її стан. Набряклість на цій стадії спостерігається постійно. У суглобовій сумці різко знижується кількість синовіальної рідини, що підвищує навантаження та збільшує тертя у суглобі.
Як правило, болі порушують сон хворого, він стає дратівливим і відчуває постійну втому. Апетит послаблюється або зовсім зникає, що стає причиною погіршення роботи травної та серцево-судинної системи.
Відсутність нормального сну нерідко призводить до нервового зриву, особливо у пацієнтів похилого віку або молодих людей, які займаються інтенсивною фізичною працею. Погіршення пам'яті та зниження концентрації уваги також стає результатом недостатнього відпочинку хворого.
Зазвичай патологія протікає без температури, але на запущених стадіях, коли хрящ повністю руйнується, тертя кісток та тиск між ними посилюється, що й провокує запальний процес.
Організм намагається відновити баланс та знизити навантаження на з'єднання. Саме з цієї причини у суглобі розвиваються остеофіти або кісткові нарости. Вони стають причиною деформації на запущених стадіях патологічного процесу.
Найбільш небезпечним ускладненням подібних порушень стане повне знерухомлення хворого та отримання інвалідності. Як правило, це відбувається у разі відсутності правильного лікування чи ігнорування симптомів артрозу коліна протягом тривалого періоду.
Методи діагностики
Для того, щоб точно поставити діагноз, лікар пропонує пацієнтові пройти повне обстеження. Це необхідно як виявлення причини, а й правильного підбору необхідних терапії препаратів. Першим кроком стане опитування хворого та виявлення можливих причин. Спосіб життя, професійна діяльність та звички відіграють особливу роль. Наступним етапом стане огляд хворої кінцівки та виявлення ступеня ушкодження.
Якщо видимих ознак патології відсутні, хвороба знаходиться на початковій стадії. Наступним кроком стане збір анамнезу та виявлення хронічних патологій, які могли б стати сприятливим фактором. Після цього хворий здає кров для лабораторного дослідження. Виявлення в ній слідів запалення у вигляді підвищеного рівня лейкоцитів свідчить про те, що будь-який процес спричинив розвиток порушення.
Обов'язковим моментом діагностики стане проведення рентгенологічного обстеження з метою точного визначення ступеня гонартрозу. На знімку зазвичай видно ділянки повного руйнування хрящової тканини, а також кількість остеофітів та їх розташування. Це допомагає уточнити ймовірний діагноз та призначити відповідне лікування.
Іноді на рентгенівському знімку неможливо побачити точну картину та ступінь ураження суглоба. У цьому випадку рекомендовано пройти ультразвукове дослідження сполуки.
У останньому випадку пацієнту призначають пройти комп'ютерну томографію. Зазвичай цього достатньо отримання повної картини захворювання.
Медикаментозна терапія
Консервативне лікування патологічного стану можливе лише на 1 та 2-й стадії, коли ще не почалося утворення остеофітів. Терапія в основному спрямована на уповільнення руйнування хряща та його відновлення. Класична схема передбачає використання таких препаратів:
- Кошти з групи знеболюючих, які допомагають послабити больовий синдром. Дозволяють пацієнтові почуватися краще, покращують нічний сон. В умовах стаціонару ефективні ін'єкції, які робляться від 1 до 3 разів на добу під наглядом фахівця. Не рекомендується тривалий час використовувати засоби, оскільки вони не впливають на перебіг патологічного процесу, а тільки знімають гострий біль.
- Нестероїдні протизапальні ліки. Засоби доступні в таблетованій та ін'єкційній формі, дозволяють не тільки усунути гострий біль, а й уповільнюють прогресування патології, знімають місцевий жар та набряклість, дозволяють покращити рухову функцію. При регулярному прийомі протягом 7-10 днів у крові пацієнта спостерігається стала концентрація активних компонентів лікарського засобу, що забезпечує пролонговану дію. Не рекомендується приймати ліки тривалий час, оскільки часто негативно впливають на травну систему. Тому не варто приймати їх пацієнтам з тяжкою виразковою хворобою або іншими порушеннями.
- Хондропротектори допомагають відновити хрящ у ураженому суглобовому з'єднанні та збільшити кількість синовіальної рідини. Як правило, подібні ліки містять глюкозамін та хондроїтин. Приймати їх рекомендується протягом тривалого часу. Зазвичай призначають курс 8-12 тижнів з регулярними відвідуваннями фахівця з метою виявлення поліпшення. Більше тривалий прийом можливий при чітких показаннях.
- Глюкокортикоїди. Використовуються на лікування запущених випадків, коли больовий синдром не усувається звичайними засобами. Допомагають позбутися набряклості та зменшити біль. Застосовувати дозволяється лише в умовах стаціонару у формі внутрішньом'язових або внутрішньовенних ін'єкцій.
- Нестероїдні протизапальні ліки. Засоби доступні в таблетованій та ін'єкційній формі, дозволяють не тільки усунути гострий біль, а й уповільнюють прогресування патології, знімають місцевий жар та набряклість, дозволяють покращити рухову функцію. При регулярному прийомі протягом 7-10 днів у крові пацієнта спостерігається стала концентрація активних компонентів лікарського засобу, що забезпечує пролонговану дію. Не рекомендується приймати ліки тривалий час, оскільки часто негативно впливають на травну систему. Тому не варто приймати їх пацієнтам з тяжкою виразковою хворобою або іншими порушеннями.
- Хондропротектори допомагають відновити хрящ у ураженому суглобовому з'єднанні та збільшити кількість синовіальної рідини. Як правило, подібні ліки містять глюкозамін та хондроїтин. Приймати їх рекомендується протягом тривалого часу. Зазвичай призначають курс 8-12 тижнів з регулярними відвідуваннями фахівця з метою виявлення поліпшення. Більше тривалий прийом можливий при чітких показаннях.
- Глюкокортикоїди. Використовуються на лікування запущених випадків, коли больовий синдром не усувається звичайними засобами. Допомагають позбутися набряклості та зменшити біль. Застосовувати дозволяється лише в умовах стаціонару у формі внутрішньом'язових або внутрішньовенних ін'єкцій.
Крім подібних засобів, пацієнту призначається курс із використанням зовнішнього засобу у вигляді мазі, крему або гелю. Останній варіант найкращий, оскільки швидко проникає в суглобову порожнину і виявляє терапевтичний ефект. Використовувати їх можна протягом 14 днів. Продовжувати курс самостійно не рекомендується, оскільки підвищується ризик розвитку ускладнень.
У найважчих випадках пацієнту роблять ін'єкції безпосередньо в порожнину суглоба. Водити можна звичайні анальгетики, але найкращий терапевтичний ефект досягається при введенні препаратів гіалуронової кислоти. Ін'єкції роблять 1 раз на 7 днів. Для повного усунення болю достатньо 3-5 ін'єкцій. Після такої терапії ефект зберігається на 6 місяців. Пацієнт має можливість нормально пересуватись, а больовий синдром практично повністю зникає.
Якщо жоден із методів не дає очікуваного результату, а стан пацієнта погіршується, проводиться хірургічна операція з метою заміни суглобової сполуки на протез. Замінюють повністю суглоб або його частини. Зазвичай це показано при артрозі, спровокованому тяжкою травмою коліна. Операція проводиться під загальним наркозом, а період відновлення досить тривалий та важкий.
Гонартроз – тяжка дегенеративно-дистрофічна патологія, яка за відсутності належного лікування призводить до інвалідності пацієнта. Рекомендується з появою перших ознак порушення негайно звернутися до лікаря.